Паспорт громади станом на 01.01.2023 року.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПАСПОРТ

ЮНАКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОГО РАЙОНУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Станом на 01.01.2023 року.

        Сільський голова  – СІМА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, 1955 року народження, освіта вища,

обрана сільським головою 25.10.2020 року.

        Центр громади – село Юнаківка, засноване в 1685 році  вихідцями з  Волині, що оселялися недалеко від городища, на землях судді Сумського полку Семена Андрійовича Юнока. Від його прізвища і походить назва слобод. Під час шведської навали в 1708-1709 роках сюди пересилилися  частина жителів Ромен. За короткий час невеличка слобода перетворилась на значний населений пункт. Спочатку Юнаківка входила до складу  Сумської сотні Сумського полку, а потім ( з 1780 ) до Сумського повіту Харківського намісництва. З 1796 року – волосний центр Сумського повіту Слобідсько-Української, а з 1835 р. Харківської губернії.

         Переселенці відразу потрапляли і в феодальну залежність .Сотник С.Юнок,  який у 1684 році  володів угіддями  по річці Локні і в різних  урочищах ,швидко прибрав до своїх рук також  довколишні незаймані землі. Юнаківка була одним із  головних центрів повіту. Тут щонеділі відбувалися базари , 4 рази на рік – ярмарки.

         У 1793 році почалося будівництво  церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

        10 листопада 2004 року на ХІУ сесії двадцять четвертого скликання Сумської районної ради було затверджено  герб і прапор Сумського району, на яких зображено цю церкву.

         За князів Голіциних в ХІХ столітті    в  селі були відкриті перші школи. В 1979 році була побудована нова школа  з проектною потужністю 600 учнів.

         За час існування школи з її стін  вийшли  лікар, доктор медичних наук В.О.Бєльський, винахідник В.Я. Плющенко, поет І.Д. Калініченко, генерали армії .В.О.Конопленко, Г.М. Лишенко, заслужений тренер України з легкої атлетики О.І.Швець, диригент Г.А. Кияницький,  артист Московського театру ім. Станіславського та Немировича-Данченка  П.П. Патяка, заслужений артист  України, співак Л.Г.Матвієнко.

           З 1869 року в списках населених територій Російської Імперії Харківської губернії значиться Кияниця, при річці Олешні, число дворів – 14, число мешканців чоловічої статі – 78, жіночої статі – 79.

         На ці й же річці Олешні, у 23 верстах від м. Суми, мається  хутір Кияниця, а при ньому помістя «Кияницьке», Лещинської Марії Матвіївни, що дісталось їй по заповіту Івана Герасимовича Харитоненка , коли вона одружилась з Миколою Йосиповичем Лещинським.

       При помісті з 1866 року працював цукровий завод, що виробляв цукор та чорну патоку на суму 900 тис. крб. та 800 робітників. Крім того працював цегельний завод, що виготовляв цегли на 13 тис. крб. На заводі було електричне освітлення - перше в Сумському районі.

        На 30 кілометрі автомагістралі Суми –Курськ, над гладдю ставка відкривається ландшафтний парк, закладений у другій половині Х1Х століття на основі дубового пралісу. У центрі великої поляни стоїть двоповерховий будинок Марії Матвіївни та Миколи Йосиповича Лещинських. Палац має чотири поверхи, з яких два підземні, а два – надземні.

Проект палацу, імовірно, створений тим же французьким архітектором, який проектував будинок Харитоненків у Москві. Загальна площа палацу 1426,8 кв.м. Будинок побудований з  цегли, виготовленої на власному цегельному заводі в с. Нова Січ.

         В регулярній частині парку висаджені екзотичні породи дерев і кущів. Усього на території парку  росте 105 видів і різновидностей форм та дерев і чагарників. Але крім цього на території парку є ще один пам’ятник архітектури, що зберігся до нашого часу – арочний міст з червоної цегли, перекинутий через один з найбільших ярів.

          Басівка в історичних документах вперше згадується в 1662 році. З 1770 року вів боротьбу проти поміщиків загін повсталих селян під керівництвом Кулика. В 1770 році загін був розгромлений царськими військами, а сам Кулик страчений в м. Суджа. В 1886 році селяни відмовилися платити викупні платежі. В 1905 році в селі відбулись селянські повстання проти поміщика. Радянська влада встановлена у січні 1918 року.

          На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 446 жителів села Басівка, 94 з них удостоєні орденів і медалей Радянського Союзу. Г.О.Каптілову та кулеметнику П.О. Тесленку за подвиг, здійснений  при форсуванні Дніпра, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Уродженцю села Басівка Снагощенку В.Г. за мужність і героїзм, проявлені у боях з білофінами у 1940 році присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На початку війни звання Героя Радянського Союзу удостоєний  уродженець села Локня старший політрук О.П.Кириченко.

Могриця,  знаходиться  за 35 км від районного та обласного центру міста Суми. Відоме з   1672 року. Найкоротша дорога з районного центру пролягає через Луку і Баранівку. Найбільший ліс Нікольський,  в якому знаходяться великі урочища: Наталині ями, Паніфедорове, Голубове, Прийма, Глазкове, Циганське та інші. За декілька кілометрів за селом у напрямку Сум протікає річка Псел, ліва притока Дніпра. Береги Псла досить мальовничі, покриті по всій довжині листяними лісами і сосновими борами. Знахідки великих давніх якорів та інших частин кораблів в річці свідчать про те, що в минулі часи вона була судноплавною.

Про його заснування є кілька переказів. У давні часи на землях Могрицьких, вкритих тоді великими дрімучими лісами жив розбійник Кулик із ватагою, від чого і місцевість називалася Куликівщина. Орудувався 1760 - 1770 роках уславлений Кулик із своєю ватагою від котрої тремтіли адміністрації Сумського, Суджанського та Рильського округів.

В 1770 роках місцевість по обидва боки Юнаківки була зайнята ватагою Кулика. Ватага ділилася на декілька загонів і займала на постах вартові пости. Сам Кулик знаходився в хуторі Куликівщина. Коли він пограбував обоз, що віз дарунки від австрійського імператора Йосифа II цариці Катерині II його пограбували ватажки Кулика, то по наказу цариці, ліс де це сталося був названий "Розбійне". З часом він був зрубаний і дальший його розвиток був припинений.

Коли Кулик був спійманий і за рішенням суду в Суджі четвертований, його розбійники вирішили залишити своє ремесло. Дали клятву покінчити з розбійницьким життям і влаштували могорич.

Другий переказ схожий на перший - багата на ліс місцевість біля сучасної Могриці не бідна була й на різні розбишацькі ватаги, що промишляли, грабували на шляхах проїжджих та богомольців. Але з часом дороги стали охоронятися, а мешканці сіл дружно захищатися і ватаги почали нападати і грабувати одна одну, а потім, зваживши на своє безнадійне становище, одного дня зібралися над річкою на  раду,   де  домовилися   покінчити   з   розбишацьким   життям   і стати чесними людьми. На знак такої згоди, тут же поділили награбовані скарби і розпили добрий "могрич" і вирішили називати село "Могриця" від слова "могорич".

       До складу сільської ради входять 15  населених пунктів, у т.ч.:

Загальна чисельність населення  4318_ особи, у т.ч.:

Соціальні категорії  - 313 осіб, у тому числі:

Соціальні сім’ї -  54,    у т.ч.:

Загальна площа в адміністративних межах  ради    34213,35    га, з них:

Об’єкти національної спадщини, що охороняються державою - 4  одиниць, у т.ч.:

Протяжність доріг з твердим покриттям:  74,649   км,

у т.ч. комунальних:             58,649     км.

Залізничний транспорт       немає    км

     Станції, зупинки (назва)  немає

Відстань від населених пунктів до адміністративного центру громади:

        Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що розташовані на території сільської ради  59 одиниць, у т.ч.:

• юридичні особи - 21;
• фізичні особи - 38.

       Економічну діяльність на території громади здійснюють підприємства:

1.Промисловості  _2_ одиниць, у т.ч. в розрізі підприємств (найбільші):

ТОВ «Завод «ЕКО-Продукція» с. Іволжанське, директор Золотий Олександр Данилович, _виробництво безалкогольних напоїв_______.

(вид економічної діяльності)

Юнаківська електропідстанція с.Юнаківка «Сумиобленерго», керівник Щетінін Василь Сергійович, забезпечення населення електроенергією.

(вид економічної діяльності)

 2.Сільського та лісового господарства 17 одиниць, у т.ч. в розрізі господарств (найбільші):

ФГ «Захарченка А.В.» с. Юнаківка, директор  Захарченко Анатолій Володимирович, _вирощування сільськогосподарських культур______.

(вид економічної діяльності)

ФГ «Нива-2007»  с.Юнаківка, директор Захарченко Сергій Володимирович, __вирощування сільськогосподарських культур_____ .

(вид економічної діяльності)

ФГ «Зернова долина» с. Храпівщина, директор Ткаченко Борис Федорович, __вирощування сільськогосподарських культур та тваринництво_____________.

                                                   (вид економічної діяльності)

ФГ «Турченко Б.Д.»  с. Варачине, директор Турченко Борис Дмитрович, __вирощування зернових____________________________.

(вид економічної діяльності)

ФГ «Буц О.О.»  с. Біловоди, директор Буц Олександр Олександрович, __вирощування зернових_______

(вид економічної діяльності)

ТОВ АФ «Семереньки» с. Печини Тростянецький р-н, директор Сіромолот А.В., __вирощування зернових__________________________.

(вид економічної діяльності)

ПрАТ «Іскра» с. Басівка, керівник Кущ Анатолій Іванович, __вирощування сільськогосподарських культур_____________________.

(вид економічної діяльності)

ТОВ «Басагропром» с. Локня, директор Черненко Роман Олексійович, __вирощування сільськогосподарських культур_____________________.

(вид економічної діяльності)

ТОВ «ЛОКНЯ-СЛОБОДА» с. Басівка, директор Жинжир Вячеслав Юрійович, __вирощування сільськогосподарських культур_________.

(вид економічної діяльності)

ТОВ «Діамант-Агро» с. Могриця, директор Левковець Андрій Андрійович, __вирощування сільськогосподарських культур_________.

(вид економічної діяльності)

ПАТ «Сільськогосподарське підприємство імені Петровського», директор Кириченко В.В.

5. фермерських господарств займаються вирощуванням зернових.

3.Транспорту ____0______ - одиниць.

4.Житлово-комунального господарства - _1_ одиниць, у т.ч.:

КП «СВІТАНОК», забезпечення населення питною водою.

5.Фізичні особи – підприємці – 31одиниць, у т.ч. (основні):

Аліфанова Тетяна Володимирівна, роздрібна торгівля.

Левченко Валентина Іванівна, роздрібна торгівля.

Сліпченко Богдан Володимирович, роздрібна торгівля.

Шевченко Марія Степанівна, роздрібна торгівля вживаними товарами.

Немальцев Микола Васильович, лісопильне та стругальне виробництво.

Данило Василь Васильович, розпиловка деревини.

Ткаченко Наталія Олексіївна, випічка хліба та кондитерських виробів.

Ткаченко Олена Анатоліївна, випічка хліба та кондитерських виробів.

Ганженко Наталія Миколаївна, роздрібна торгівля.

Пройдисвіт Олександр Миколайович, роздрібна торгівля.

Пройдисвіт Тетяна Вікторівна, роздрібна торгівля.

Савочка Ігор Володимирович, роздрібна торгівля.

Халіченко Галина Володимирівна, роздрібна торгівля.

Коханий Олександр Михайлович, розпиловка деревини.

Савочка Ірина Володимирівна, роздрібна торгівля.

Остапенко Анатолій Іванович, роздрібна торгівля.

        Семиноженко Олександр Сергійович, переробка деревини.

        Заєць Леонід Миколайович, виробництво деревного вугілля.

       Жинжир Вячеслав Юрійович, роздрібна торгівля.

       Жинжир Юрій Іванович, роздрібна торгівля.

      Демченко Лілія Сергіївна, роздрібна торгівля.

Всього водогонів – 90 км; колодязів- 110 од., з них  використовується -83 од.

Центри надання адміністративних послуг

Заклади торгівлі –  20 од., з них:

Навчально-виховні заклади – 7 од., з них:

Інтернатні заклади - _0 од., з них

Медичні установи – 5_ од., з них:

                                            Культурно - дозвільні заклади – 13 од., з них:

Меморіали, пам’ятники, пам’ятні знаки тощо:

Спортивні об’єкти - ______9___ од., у т.ч.:

Відділення банків - ___0__ од., у т.ч.:

РЕЛІГІЯ