Фітокарантинна служба інформує
Картопляна міль
Картопляна міль — комаха, яка «мігрувала» до нас із американського континенту. Її гусениці поїдають листя і бульби картоплі, а також плоди й пагони інших рослин родини пасльонових. Імаго являє собою метелика з сіро-коричневими крилами в темно-коричневу цяточку, по зовнішньому краю облямованими сірою бахромою. Розмах крил шкідника — 1,2-1,6 см. Дорослі особини ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються під листям рослин. Метелики живуть недовго — 3-14 днів. Вони не харчуються, їхнім завданням є спарювання та відкладання яєць. В середньому одна самка відкладає 50-200 крихітних білих яєць завдовжки 0,4-0,8 мм. Кладки зазвичай розташовуються на внутрішній стороні листя, біля черешків. З яєць вилуплюються дрібні ненажерливі гусениці, які можуть харчуватися як листям картоплі, так і м'якоттю бульб. Прихований спосіб життя шкідника, незначна чисельність у першій половині вегетації пасльонових культур, схожість ознак пошкодження з іншими видами молей (томатна, тютюнова, пасльонова) суттєво ускладнюють виявлення картопляної молі. Основна кормова культура шкідника – картопля, але також живиться на томатах, баклажанах, тютюні, перці і бур’янах родини пасльонових (дурман, паслін чорний ) та інші.
Гусениці шкідника «мінують» листя картоплі: прогризають тонкі ходи в м'якоті, не чіпаючи шкірку листа. В результаті бадилля вище пошкодженого місця сохне. Якщо молоді бульби є близько до поверхні ґрунту, шкідники добираються й до них. Гусениці молі в картоплі прогризають отвори на глибину 2-3 см, в результаті чого картоплини починають гнити. Ходи, пророблені цими шкідниками, відзначені крупинками екскрементів і павутинкою. Гусениці мімікрують в залежності від навколишнього середовища: харчуючись бадиллям, набувають сіро-зеленого відтінку, а ті, що живуть у бульбах, стають біло-рожевими. Коли гусениця виростає до 1-1,2 см, вона обертається на лялечку, утворюючи білий кокон, з якого згодом вилуплюється метелик. За сприятливих умов (температурі повітря від +8 до + 36°C), увесь життєвий цикл картопляної молі займає не більш ніж 40 днів, тобто за сезон у південних регіонах відтворюється до 4 поколінь шкідника, а в північних — 2-3 покоління. В кінці вегетації пасльонових культур (жовтень-листопад) гусениці картопляної молі залишають листові міни, плоди пошкоджених рослин, бульби картоплі та йдуть у місця зимівлі. За температур від -4 до + 4°C дорослі особини гинуть, але яйця й лялечки здатні пережити зиму, оскільки гинуть тільки за температури нижче -4°C. Шкідник зимує або в землі, під купами бадилля й сухого листя, або в сховищах. У регіонах, де середньорічна температура повітря нижча за +10°C, а температура ґрунту взимку менша, ніж -4°C, картопляна міль майже не зустрічається. Міль набагато менше вражає картоплю ранніх і середньоранніх сортів, посаджену, коли міль іще не встигла занадто розмножитися. Набагато більше вона шкодить картоплі, посадженій влітку. Щоб попередити шкідника, варто проводити оранку на глибину не менш як на 20 см. Картоплю обов'язково підгортати таким чином, щоб бульби перебували на глибині від 15 см: тоді гусениці до них не дістануться. Також дієвим і до того ж екологічно безпечним засобом проти шкідника є феромонна пастка, яка дозволяє знищити дорослих особин до того, як вони відкладуть яйця.
При обробітку хімічними препаратами, на кущі картоплі рекомендується до цвітіння внести продукти на основі циперметрину. Після цвітіння обприскувати картопляні кущі хімічними препаратами можна не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю. Набагато кращий ефект у цей період дає використання біопрепаратів, які можна застосовувати раз на 6-8 днів.
